-
1 брати слово
( для виступу) take the floor -
2 брати
I бр`атиto take; to seize; ( фортецю) to capture; (пожильця, роботу додому) to take in; ( дитину зі школи) to withdrawбрати верх — to have ( to get) the upper hand (of), to prevail ( over)
брати внайми — to rent, to hire
брати зненацька — to take unawares, to surprise
брати напрокат — to hire, to job
брати квитки в театр — to take ( to buy) tickets for the theatre, to book seats at the theatre
брати курс (на що-небудь) — to head, make ( for); to settle, to determine (on)
брати на абордаж (кого-небудь/що-небудь) — to board
брати назад — to take back ( away)
брати назад свої слова — to take back one's words, to unsay, to retract one's words; to break ( to go back on) one's words
брати на поруки (кого-небудь) — to bail, to go bail ( for)
брати перешкоду спорт. — to clear obstacles
брати похідну мат. — to derive, to differentiate
брати початок — to originate (in, from)
брати участь — to take part (in), to participate (in)
брати хабарі — to accept bribes, to graft; to finger
бери його! мисл. — sick him!
II мн.брати себе в руки — to control oneself; to pull oneself together
брат`и -
3 брати
-
4 міфологія
МІФОЛОГІЯ - 1) Казка про міфи та міфологічну свідомість. 2) Сукупність міфів, нагромаджена різними етносами, тією чи тією архаїчною за своїм походженням культурною традицією. У давніх суспільствах та їх сучасних реліктових залишках М. має характер обов'язкового для всіх людей світоглядного нормативу, становить головний чинник їхньої соціальної поведінки. У суспільствах такого типу М. - синкретична за своїм знаковим характером (слово, музика, жест, пластичний образ) і загальним пізнавально-гносеологічним змістом (своєрідний сплав релігії, науки і мистецтва в їх найдавніших, первісних формах) сума уявлень про навколишній світ, яка поряд з фізичними трудовими зусиллями первісного колективу забезпечує його нормальну життєдіяльність. В історичному процесі ці уявлення зазнають неухильної диференціації, внаслідок якої релігія, наука, мистецтво поступово емансипуються одне від одного, створюють окремі, суверенні галузі культури, тим самим або перетворюючи міф, або навіть усуваючи його з суспільного видноколу. Саме така диференціація і сталася у Стародавній Греції класичного періоду: олімпійська М. в ній остаточно виокремилася в релігійну сферу, наука і мистецтво отримали цілком самостійне існування. Відтак і розпочалися спроби наукового та естетичного осмислення міфів. За елліністичного періоду, на поч. III ст. до н. е. у середовищі поетів і філологів, які працювали в Александрійському музеї, і виникає М. - наука про міфи, яка займається їх переповіданням, систематикою та екзегезою, вдаючись до спроби поміркованого раціоналістичного осмислення міфотворчої стихії. "Золотий вік" давньої римськ. літератури майстерно поєднав раціоналістичне та естетичне ставлення до міфу, внаслідок чого Вергілій в "Енеїді" створює на його основі римськ. державно-політичний ідеал доби імперії, Горацій - ідеалізовану картину гідного приватного життя тогочасної людини, Овідій у "Метаморфозах" - суто естетичну картину міфологічної фантазії. Тим самим у світовій літературі завершується започаткована грецьк. трагедією епоха найбільш плідної взаємодії літератури з міфом В. ідтак міф у своїй античній формі аж до поч. XX ст. стає предметом естетичного замилування або матеріалом для формальних алегоричних побудов. Поряд з тим новоєвропейський ідеал людини у поезії Гельдерліна, у філософській ліриці Ніцше та окремих представників символізму значною мірою розгортається за рахунок невичерпної внутрішньої енергії міфу. Європейське Середньовіччя, міцно тримаючи в пам'яті міф, водночас відсуває його на свою периферію на користь базових міфологем християнства і суперечливо поєднаної з ними дохристиянської, індоєвропейської за своїм походженням М., художньо перетвореної у фольклорі європейських народів. Доба Романтизму, зокрема укр., що зосереджена на пафосі національного становлення, відкриває для себе М. через її приховану присутність у всіх національних фольклорних системах В. ідтак починається її вкрай напружене художнє переосмислення (напр., творчість Гоголя, Шевченка, Міцкевича, Пушкіна, по суті, відбиває всю глибинну структуру праслов'янського і навіть індоєвропейського міфу). Водночас виникають перші наукові школи, які порушують питання про об'єктивність, раціоналістичний опис і класифікацію усієї світової М. та її регіонально-національних відгалужень, питання про створення структурно-морфологічного аналізу міфу, тобто про наукову картину самого процесу виникнення і подальшого розгортання міфу. Виникають численні школи і методи у царині таких досліджень. Особливе місце тут посідає нім. наука. Романтики брати Ф. і А. Шлегелі, брати В. і Я. Гримм вивчали фольклор та наявність у ньому М., стимулювавши тим самим пізнішу появу згаданих шкіл, котрі діяли вже в добу позитивізму. У XX ст. їхня дослідницька техніка трансформувалася в системно-структурний метод (Леві-Стросс та його послідовники). Цей метод дозволив приступити до класифікації всієї світової міфологічної суми, класифікації, що її остаточні результати належать майбутньому. Особливе місце у сучасній науці про міфи посідають спроби осмислення "міфів другого покоління", витворених уже новітньою цивілізацією, але знов-таки на тлі давнього міфотворення.В. Скуратівський -
5 походити
I пох`одити1) ( брати початок) to come ( from); (від роду, від батьків) to be descended ( from), to descend ( from), to come (of), to issue ( from)це слово походить від… — this word is derived from…
2) ( виникати як наслідок) to be the result (of), to spring ( from), to rise ( from)II поход`ити1) ( деякий час) to walk a little ( for a while)2) (біля хворого, біля дітей) to nurse, to look ( after) for some time; (біля хворого тж.) to tend for some time
См. также в других словарях:
слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… … Український тлумачний словник
брати — беру/, бере/ш, недок. 1) перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким небудь знаряддям. •• У рот не бра/ти чого не їсти або не пити чого небудь. 2) перех. Набирати певну кількість чого небудь. 3) перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину).… … Український тлумачний словник
брати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ввібрати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відібрати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
дібрати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зібрати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
надібрати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
недібрати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
обібрати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
одібрати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови